Проект “Propaganda diary” щодо дезінформації про Україну в німецьких та італійських ЗМІ базується на методології. Тут ви можете отримати інформацію про наші методи та політику.

Білий і чорний списки ЗМІ

По-перше, для формування бази даних про дезінформацію необхідно було визначити ключові ЗМІ у відповідних країнах та відрізнити достовірні джерела від сумнівних. Таким чином ми створили білі та чорні списки ЗМІ Німеччини та Італії.

ЗМІ в білому списку – це якісні ЗМІ, які надають достовірну інформацію про зовнішню та внутрішню політику України. Натомість джерела з чорного списку регулярно поширюють фейкові новини про Україну.

Щоб розрізнити джерела та створити ці списки, ми використовували такі критерії:

●          Зміст. Усі ЗМІ, як у білому, так і в чорному списках, регулярно повідомляють новини та публікують аналітичні статті про політику, міжнародні відносини, Україну зокрема.

●          Професійні стандарти. Якісні ЗМІ в білому списку мають відповідати журналістським стандартам: всебічності та неупередженості висвітлення новин; об’єктивності та емоційної нейтральності; балансу думок; наявоісті та надійності джерел інформації; розділення фактів і думок. ЗМІ з чорного списку постійно нехтують цими стандартами, повідомляючи про Україну.

●          Власність і прозорість. ЗМІ повинні публічно повідомляти про свого власника, фінансування та можливий конфлікт інтересів. Наприклад, деякі італійські та німецькі ЗМІ безпосередньо пов’язані з російськими державними інформаційними агентствами. Таким чином, такі ЗМІ, швидше за все, будуть поширювати дезінформацію про Україну.

●          Результати моніторингу ЗМІ від Media Bias / Fact Check. Ми вибрали деякі ЗМІ відповідно до ресурсу Media Bias / Fact Check, незалежного веб-сайту, який оцінює упередженість, точність фактів і достовірність джерел. За даними цього ресурсу, вибрані ЗМІ з чорного списку мають дуже низький або змішаний рівень фактичної інформації. ЗМІ з білого списку оцінюються як найменш упереджені джерела та мають високий рівень репортажів щодо фактів.

●          Результати моніторингу ЗМІ від EUvsDisinfo . Крім того, ми використовували бази даних EUvsDisinfo про Німеччину та Італію, а також випадки розповсюдження фейків, зафіксовані німецькими та італійськими фактчекерами, які підписали Кодекс етики IFCN. EUvsDisinfo – це проект робочої групи East StratCom Європейської служби зовнішніх дій (European External Action Service’s East StratCom Task Force). Він був створений спеціально для моніторингу та протидії російським дезінформаційним кампаніям у Європі.

●          Результати власного моніторингу ЗМІ. При виборі ЗМІ для моніторингу ми орієнтувалися на якість репортажу про Україну. Джерела, які раніше публікували російську дезінформацію, були додані до чорного списку.

●          Консультації з німецькими та італійськими фактчекерами та журналістами. Ми також зверталися за порадою до колег, які працюють у Німеччині та Італії. Представники різних організацій порадили звернути увагу на деякі ЗМІ, які раніше поширювали фейкові новини.

Дезінформаційні наративи

База даних складається з сотень маніпулятивних повідомлень німецьких та італійських ЗМІ. Щоб класифікувати цей набір даних, ми класифікували новини за небезпечними та дестабілізуючими наративами російської дезінформаційної кампанії.

Різні репортажі новин є прикладами одного наративу дезінформації, коли вони передають одне й те саме повідомлення, чи то відверто, чи приховане, спрямоване на вплив на громадську думку у відповідних країнах шляхом спотворення картини реальності. Усі наративи в базі даних є типовими повідомленнями для російської дезінформаційної кампанії проти України. Наприклад, «Україна продовжує нарощування військ на Донбасі» та «Україна порушує режим припинення вогню» можуть бути яскравими прикладами наративу «Україна не виконує зобов’язань за Мінськими домовленостями», оскільки вони мають однакове значення та мету з точки зору дезінформації.

Існують також підвиди наративів дезінформації. Ці підтипи визначають загальний наратив. Наприклад, «США організували державний переворот в Україні 2014 року» є підтипом наративу «Майдан 2014 року був державним переворотом».

Проте часто неможливо визначити точні мотиви авторів, які брали участь у поширенні фейкових новин. Тому ми не можемо підтвердити, що всі ці автори та ЗМІ навмисно поширювали дезінформацію про Україну. У той же час наративи в цих ЗМІ подібні або майже ідентичні наративам, які поширюють чиновники Російської Федерації.

Види дезінформації

Дезінформація – це неправдива або оманлива інформація, яка поширюється з метою впливу на громадську думку та/або приховування правди. Часто її навмисно використовують як інструмент в інформаційній війні. У випадку українсько-російської війни дезінформація використовується для спотворення фактів про зовнішню та внутрішню політику України та для створення негативного іміджу України в ЗМІ та міжнародній політиці.

Під час оцінки німецьких та італійських ЗМІ з чорного списку ми виносимо такі вердикти щодо кожного дезінформаційного матеріалу:

●          Фейк: інформація є повністю неправдивою та заснована на сумнівних джерелах.

●          Маніпуляція: інформація частково правдива, але представлена в спотвореному контексті або не повністю. Автор маніпуляції намагається донести неправдиве повідомлення.

●          Теорія змови: інформація неправдива, але ґрунтується на твердженнях, які не підтверджуються фактами, тобто деяких теоріях, що пояснюють події в результаті таємної змови.

Ці види дезінформації є поширеними методами російських кампаній проти України. Найпоширенішими темами серед його наративів дезінформації є:

●          Євромайдан/Революція Гідності в Україні;

●          анексія Криму;

●          українсько-російська війна на Донбасі;

●          історичні події, особливо пов'язані з історією українсько-російських відносин;

●          відносини України зі США, НАТО, ЄС та іншими партнерами;

●          реформи в Україні;

●          економіка України;

●          «нацисти та ультранаціоналісти» в Україні;

●          теорії змови про «зовнішнє управління» в Україні, тобто вплив Заходу на зовнішню та внутрішню політику України.

Процес перевірки фактів

Автори VoxCheck дотримуються прозорої політики під час перевірки фактів та розвінчування російської дезінформації про Україну. У наших статтях ми надаємо всі джерела для перегляду з достатньою детальністю, щоб читачі могли відтворити нашу роботу, за винятком випадків, коли особиста безпека джерела може бути порушена. У таких випадках ми надаємо найбільш детальну інформацію. Якість фактчеккінгу забезпечує редколегія проекту.

VoxCheck, який підписав Кодекс принципів IFCN, дотримується зобов'язань щодо :

●          безпартійності і справедливості;

●          стандартів та прозорості джерел;

●          прозорості фінансування та організації;

●          стандартизованості та прозорості методології;

●          відкритої та чесної політики виправлень.

Ви можете знайти додаткову інформацію про нашу політику та принципи на офіційному веб-сайті VoxCheck.

Основні джерела перевіреної інформації про Україну